- Постити
- - соблюдать пост, воздержаться.
Краткий церковнославянский словарь. Т. С. Олейникова.
Постити
Смотреть что такое "Постити" в других словарях:
постити — по/щу/, по/стиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. || перен., розм. Нічого не їсти, голодувати … Український тлумачний словник
постити — і розм. поститися, пісникувати Дотримуватися посту; повністю або частково утримуватися від їжі або деяких її різновидів … Словник церковно-обрядової термінології
постити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріпостити — див. закріпощати … Український тлумачний словник
закріпостити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
семериця — постити семерицю, значить 7 діб нічого не їсти … Лемківський Словничок
бъдѣти — БЪ|ДѢТИ (119), ЖОУ ( ЖДОУ), ДИТЬ гл. 1.Бодрствовать: Аште въ грѣсѣхъ въпадъ къто състарѣѥть сѩ. ни постити сѩ можеть ни на жестоцѣ лѣгати. ни бъдѣти. (ἀγρυπνῆσαι) Изб 1076, 196 об.; и бъд˫аше по вс˫а нощи въ славословлении б҃жии. ЖФП XII, 31в;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пост — I I, род. п. а, укр. пiст, род. п. посту, др. русск., ст. слав. постъ νηστεία (Остром., Клоц., Супр.), болг. пост, сербохорв. по̑ст, по̏ст, словен. pòst, род. п. posta, чеш. půst, слвц. pôst, польск. роst, в. луж. post, н. луж. spot. Заимств.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
полъ — Пол полъ (1) 1. Одна из двух частей чего л. целого, половина. Ставъ же Закхеи рече къ господу: Се полъ имѣния моего, господи, дамь нищиимъ. Остр. ев., 114 (1056 1057 гг.). И закла (мать) сына своего. И испѣкши и, раздѣли на двое полы. И пол… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
въпросити — ВЪПРО|СИТИ (255), ШОУ, СИТЬ гл. 1. Спросить кого л., что л., расспросить: Въпроси ѥго пакы иосифъ || како подобаѥть постити сѩ Изб 1076, 240–240 об.; и въпроси ˫а отъкѹдѹ сѹть и камо идѹть. ЖФП XII, 28в; въпросивъ чсо ɤ||бо бѣ въчерашн˫аго д҃не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
